Український ринок фінансових послуг та система примусового стягнення заборгованості остаточно переходять у цифровий формат. Ухвалений та підписаний навесні 2026 року Закон № 4833-IX покликаний максимально автоматизувати роботу з боржниками, ліквідувати паперову бюрократію та унеможливити приховування активів.
Нові норми набуватимуть чинності поетапно, а повний запуск оновленої системи заплановано на 23 жовтня 2026 року. Для боржників, які свідомо уникають виконання своїх зобов’язань, це означає лише одне: часу на «гру в хованки» з кредиторами більше немає.
Головні нововведення Закону: до чого готуватися?Головні нововведення Закону: до чого готуватися?
Закон суттєво розширює повноваження виконавців (як державних, так і приватних) та автоматизує процеси, які раніше тривали місяцями.
- Автоматичний арешт коштів та пошук рахунків. Тепер виконавцю не потрібно надсилати письмові запити до кожного банку окремо. Система електронної взаємодії в автоматичному режимі виявлятиме відкриті рахунки боржника, банківські сейфи та майно. Блокування коштів відбуватиметься за лічені години без залучення людського фактора.
- Електронні виконавчі документи. Виконавчі листи та рішення переходять в онлайн-формат із накладанням КЕП (кваліфікованого електронного підпису). Це дозволяє запускати процес примусового стягнення миттєво після рішення суду.
- Пріоритет грошових коштів. Закон чітко визначає, що стягнення насамперед звертається на безготівкові та готівкові кошти боржника, і лише у разі їх відсутності — на інше майно.
- Обов’язкові банківські реквізити в позовах. Уже на етапі подання заяви до суду кредитор зобов’язаний вказати рахунок, на який мають бути зараховані кошти. Це значно прискорює фінальні розрахунки.
- Заборона на відчуження майна. Будь-які спроби переписати нерухомість чи автомобіль на родичів після відкриття провадження блокуватимуться автоматично через пряму взаємодію виконавців із державними реєстрами та нотаріусами.
Чому судова стадія стає невигідною для боржника?
Якщо раніше дехто з позичальників сподівався затягнути судовий процес чи виконавче провадження, то у 2026 році така стратегія стає фінансово збитковою. Окрім самого тіла кредиту та нарахованих відсотків, на боржника лягають:
- Судові витрати (збори за подачу позову кредитором).
- Виконавчий збір (додатково 10% від суми боргу).
- Витрати виконавчого провадження.
До того ж моментальний автоматичний арешт карткових рахунків повністю блокує можливість користуватися безготівковими коштами у повсякденному житті.
Досудове врегулювання як єдиний цивілізований вихід
Нові законодавчі зміни доводять: держава створює умови, за яких невиконання фінансових зобов’язань тягне за собою миттєві правові наслідки. Проте мета професійних компаній з урегулювання заборгованості — не доводити справу до жорстких примусових заходів, а знайти компроміс.
Важливо: Навіть в умовах суворої цифровізації, закон залишає простір для діалогу. Допоки справа не передана до суду та виконавчої служби, у боржника є шанс скористатися програмами реструктуризації — добровільного поетапного погашення боргу на індивідуальних умовах, адаптованих під його поточний фінансовий стан.
Що дає добровільне врегулювання?
- Збереження чистої кредитної історії.
- Відсутність ризику блокування зарплатних чи карткових рахунків.
- Списання частини штрафних санкцій (за умов укладання договору реструктуризації).
- Спокій та відсутність судової тяганини.
Висновок
Нові правила гри вимагають відповідальності. Найкраще рішення для будь-якого позичальника, який опинився у складній ситуації, — не чекати жовтня 2026 року, коли запрацює автоматичне стягнення, а йти на контакт із кредитором уже сьогодні. Побудова конструктивного діалогу — це єдиний спосіб закрити питання боргу без фінансових втрат та стресу.
Бажаєте отримати консультацію експерта щодо вашого кейсу?
